ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ДО ДОНАЛЬДА ТРАМПА
КОНГРЕСУ США
ДО ООН, ЄВРОСОЮЗУ І СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ
ДОНАЛЬДЕ ТРАМПЕ, ДОСИТЬ БРЕХНІ! УКРАЇНА — НЕ ВАШ БІЗНЕС-ПРОЄКТ, А ПРАВО НА САМООБОРОНУ — НЕ ПРЕДМЕТ ТОРГУ
Дональде Трампе, схоже, ви остаточно втратили відчуття реальності. Коли політичний лідер підміняє факти вигадками, причини — наслідками, а міжнародне право — власними бізнесовими забаганками, це вже не просто помилка. Це небезпека для всього світу.
В українців є влучний народний вислів: переводити стрілки з хворої голови на здорову. Саме це ви намагаєтеся зробити, звинувачуючи Україну в тому, що відбувається на світовому енергетичному ринку.
Ви говорите про дефіцит дизельного пального, зростання цін і проблеми фермерів, але замовчуєте головне: кризу навколо Ормузької протоки, яка загострила загрози світовим поставкам нафти, та відповідальність вашої власної політики за поглиблення цієї кризи. Не можна створювати проблему, а потім призначати винного серед тих, хто не має до її виникнення жодного стосунку.
І вже зовсім абсурдно виглядає ваша претензія до України за удари по російських нафтопереробних заводах. Ви турбуєтеся про пальне для фермерів, скотарів та світової економіки, але чи турбуєтеся ви про українських фермерів, які також потерпають від цін на дизельне пальне з вашої вини, — чиї господарства нищать російські ракети? Про українських дітей, які ночами ховаються від бомб? Про міста, енергетику та цивільну інфраструктуру, які систематично атакує росія?
Чому російські ракети, які вбивають українців, не викликають у вас такої самої категоричності, як українські удари по законних цілях, об’єктах, що забезпечують воєнну машину агресора?
Ви вимагаєте від жертви агресії обмежити себе, але не демонструєте співмірної рішучості щодо агресора. Це не миротворчість. Це небезпечна підміна понять.
Пане Трампе, міжнародне право — не ваша комерційна угода!
Друге питання — ваша очевидна зневага до міжнародного права.
Генеральна Асамблея ООН у резолюції ES-11/1 від 2 березня 2022 року засудила агресію російської федерації проти України та зажадала виведення російських військ. Ідеться про порушення фундаментальних принципів Статуту ООН, а не про сварку двох рівнозначних сторін, які просто не змогли домовитися.
Є агресор. Є держава-жертва, на яку напали. Є міжнародне право, що розмежовує їхню відповідальність.
Стаття 51 Статуту ООН закріплює невід’ємне право держави на індивідуальну та колективну самооборону в разі збройного нападу. Україна має право захищати себе, своїх громадян і свою територіальну цілісність. Вона також має право отримувати допомогу від партнерів.
Це не милість Вашингтона. Не ваша особиста послуга. Не кредит, за який Україна повинна віддати території чи політичний суверенітет.
Україна, на відміну від рф, проводить конкретні військові операції з погляду міжнародного гуманітарного права, зокрема принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів. Але сама спроба України послабити воєнний потенціал агресора не може автоматично припинятись за вашою вказівкою лише тому, що комусь це невигідно економічно.
Тож перш ніж повчати Україну, варто відкрити Статут ООН. А якщо у вашому оточенні немає людини, здатної пояснити його зміст, проблема не в міжнародному праві.
Україна не зобов’язана оплачувати право на власне існування
Ви вже заявляли, що Україна повинна платити за американську допомогу. Тепер ви фактично намагаєтеся диктувати українському президентові, які цілі йому дозволено атакувати, і водночас заявляєте, що Україні потрібен інший президент, здатний домовитися з росією.
На якій підставі ви вирішили, що можете визначати українцям, кого їм обирати, як захищати свою країну та якою ціною погоджуватися на мир?
Президент України підзвітний українському народові, а не вашому бізнесовому уявленню про вигідну угоду.
Ви стверджуєте, що Володимир Зеленський мав багато можливостей закінчити війну. Але скажіть чесно: закінчити її на яких умовах? Визнати за вашими натяками право путіна захоплювати чужі території? Відмовитися від самооборони? Погодитися на замороження конфлікту, яке дасть агресору час підготувати новий напад?
Мир, побудований на винагороді агресора, — це не завершення війни. Це підготовка наступної.
І ваша фраза про те, що війна не почалася б, якби ви були президентом, нічого не змінює у фактах: повномасштабне неспровоковане вторгнення розпочала росія. Саме путін віддав наказ напасти на Україну. Перекладати відповідальність за це на українське керівництво — означає підміняти причину злочину його наслідками.
Коли бізнесовий інтерес стає важливішим за людяність
Особливо промовистим є те, що навіть позиція вашого попередника Білла Клінтона, який публічно говорив про моральні та політичні зобов’язання США перед Україною у зв’язку з Будапештським меморандумом, не змушує вас серйозно поставитися до цієї проблеми.
Сполучені Штати взяли на себе зобов’язання поважати незалежність, суверенітет і наявні кордони України, а також утримуватися від застосування сили проти її територіальної цілісності чи політичної незалежності.
Це історична відповідальність великої держави. І вона не зникає через зміну президента.
Ви можете вести переговори про торгівлю, інвестиції, нафту та прибутки. Але коли перед вами держава, яка щодня платить кров’ю за право існувати, ваша звична логіка «сделки» виявляє свою моральну неспроможність.
Україна — не актив у вашому портфелі. Її території — не товар. Її народ — не розмінна монета у переговорах із путіним.
Ваша риторика дедалі більше нагадує риторику кремля
путін роками видає брехню за правду, агресію — за захист, окупацію — за історичну справедливість, а прагнення України до свободи — за загрозу росії.
Тепер ви заявляєте, що війна почалася через некомпетентність, докоряєте Україні за удари по російських НПЗ і пропонуєте змінити українського президента, щоб досягти домовленості з агресором.
У чому принципова різниця між такою риторикою та пропагандистськими конструкціями кремля, якщо в обох випадках відповідальність за війну намагаються перекласти з того, хто напав, на того, хто захищається?
Коли брехня стає інструментом політики, а інтерес — єдиним моральним компасом, межа між прагматизмом і співучастю в небезпечній грі починає зникати.
Ми не стверджуємо, що будь-яка помилка Вашингтона автоматично робить США союзником росії. Ми стверджуємо інше: політика, яка тисне на Україну, обмежує її здатність захищатися та водночас залишає агресорові простір для продовження війни, об’єктивно працює на користь кремля — незалежно від того, як її називають у Білому домі.
Наші вимоги
Ми дякуємо американському народові і всім, хто підтримує Україну.
Але ми звертаємося до Конгресу США, американського політичного істеблішменту, Європейського Союзу, ООН і світової демократичної спільноти.
Перше. Досить перекладати відповідальність за російську агресію на Україну. Агресор має бути названий агресором, а його злочин — отримати належну міжнародно-правову оцінку.
Друге. Досить перетворювати військову допомогу Україні на інструмент політичного шантажу та торгу її суверенітетом. Допомога має посилювати здатність України захищатися й досягати справедливого миру.
Третє. Досить вимагати від України односторонніх обмежень, залишаючи росії можливість продовжувати війну. Будь-які домовленості мають забезпечувати реальну безпеку України, а не створювати паузу перед новим вторгненням.
Четверте. Конгрес США та американські інституції просимо забезпечити послідовність зовнішньої політики Сполучених Штатів і не допустити, щоб особисті симпатії, комерційні інтереси чи політичні амбіції однієї людини підривали міжнародні зобов’язання Америки.
П’яте. Мирні переговори повинні спиратися на Статут ООН, суверенітет і територіальну цілісність України, відповідальність за агресію та дієві гарантії безпеки. Не на право сильного, не на диктат окупанта і не на кулуарні домовленості за спиною українського народу.
Дональде Трампе!
Ви можете скільки завгодно розповідати про свої здібності укладати угоди. Але є речі, які не продаються й не купуються. Свобода. Гідність. Суверенітет. Право народу жити на власній землі.
Велика Америка сильна не тоді, коли її президент змушує жертву поступатися агресору. Вона сильна тоді, коли дотримується власних принципів і не дозволяє перетворити міжнародне право на папірець, який викидають заради вигідної оборудки.
Україна вимагає поваги до міжнародного права, виконання зобов’язань і припинення політики, яка підміняє справедливість комерційним розрахунком.
Запам’ятайте: Україна має право захищатися. путін не має права захоплювати чуже. А жоден президент США не має мандата розпоряджатися долею українського народу.
Мир — не бізнесова угода. Україна — не предмет торгу. І міжнародне право — не ваша приватна власність.
ВГО УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА
ВГО ПРОСВІТА ім. Т. ШЕВЧЕНКА
МІЖНАРОДНИЙ МЕДІАФОРУМ
КОНГРЕС УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛЕГЕНЦІЇ
МГО УКРАЇНА-СВІТ
МГО УКРАЇНА-НАТО
АСОЦІАЦІЯ ТВОРЧИХ СПІЛОК УКРАЇНИ
МГО УКРАЇНСЬКИЙ ФОНД МИРУ
ПРОФСПІЛКА УБД
ВГО К.О.Д.
Ю. Щербак
П. Мовчан
М. Жулинський
Г. Філіпчук
Є. Шевченко
Л. Супрун
Є. Степанов
І. Заєць
С. Джерж
С. Дудник
М. Голомша
